Наслідки та ускладнення інсульту

Внаслідок інсульту відбувається ушкодження головного мозку, що призводить до раптової втрати певних функцій, які забезпечувала уражена частина мозку. Головний мозок контролює все, що ми робимо, відчуваємо, думаємо чи говоримо, відтак ушкодження частини головного мозку може мати різноманітні наслідки: порушення рухів, чутливості, мови, настрою чи психічних функцій.

Головний мозок людини складається з двох половин або півкуль (правої та лівої), стовбуру і мозочка. У більшості випадків при інсульті відбувається ушкодження лівої або правої півкуля мозку, що призводить до різних наслідків.

Розподіл функцій між півкулями головного мозку

Права півкуля

  • Ліва сторона тіла
  • Орієнтація в просторі
  • Творчість
  • Музика
  • Розуміння мистецтва

Ліва півкуля

  • Права сторона тіла
  • Мислення
  • Мовлення
  • Рахування
  • Письмо

Можливі наслідки ураження лівої півкулі головного мозку

  • слабкість м’язів або параліч правої руки та/або правої ноги;
  • порушення відчуттів в правій половини тіла (дотик, тепло/холод, біль тощо)
  • проблеми з мовленням, розумінням мови, читанням, письмом або рахуванням;
  • звуження полів зору праворуч;
  • повільність та обережність у виконанні дій більша, ніж раніше;
  • забудькуватість, проблеми з засвоєнням нової інформації;
  • проблеми з виконанням завдань (необхідно повторювати вказівки, постійнодавати зворотній зв’язок);
  • проблеми з абстрактним мисленням (наприклад, складно зрозуміти переноснезначення прислів’я, зробити узагальнення чи встановити зв’язок між предметами).

Можливі наслідки ураження правої півкулі головного мозку

  • слабкість м’язів або параліч лівої руки та/або лівої ноги;
  • порушення відчуттів на лівій половини тіла (дотик, тепло/холод, біль тощо);
  • звуження полів зору ліворуч;
  • проблеми зі сприйняттям простору (помилкове визначення відстані, ширини, висо􏰀ти чи глибини; важко орієнтуватись на місцевості і читати мапи; складності із вико􏰀 нанням повсякденних функцій – одяганням окулярів, застібанням ґудзиків, тощо);
  • проблеми з короткотривалою пам’яттю (хворий може добре пам’ятати те, що було давно, але забувати, що він робив кілька хвилин чи годин тому);
  • неглект (брак уваги чи ігнорування предметів, половини свого тіла, особливо зліва від себе);
  • імпульсивність у поведінці (нестриманість, дратівливість);
  • некритичне ставлення до себе (переоцінювання власних можливостей).

Можливі наслідки ураження стовбуру головного мозку

Стовбуровий інсульт – рідка форма інсульту. Стовбур – частина головного мозку в самій його основі, безпосередньо вище спинного мозку. При стовбуровому інсульті можливі такі наслідки:

  • порушення рухів та/або відчуттів на одній чи обох половинах тіла;
  • порушення вимови (голос осиплий, слова важко зрозуміти);
  • порушення ковтання (хворий похлинається рідиною, закашлюється під час їжі,не може ковтати);
  • косоокість, двоїння предметів перед очима;
  • порушення рівноваги (людина не може ходити чи сидіти без підтримки);
  • розлади дихання або серцевої діяльності, порушення регуляції температури тіла.

Чи змінюється життя в осіб, котрі перенесли інсульт?

Наслідки інсульту для кожної людини можуть бути різними, що обумовлюється багатьма причинами. У більшості осіб, які перенесли інсульт, досягається певне відновлення втрачених чи порушених функцій. Інколи пацієнтам навіть вдається повернутися до звичайного способу життя. Успішність відновлення значною мірою визначається поєднанням зусиль не тільки команди медичних працівників, але й самого хворого, його рідних та піклувальників.

Часті наслідки інсульту

Як не буває двох абсолютно однакових людей, так не буває і зовсім тотожних наслідків перенесеного інсульту. Кожний випадок інсульту має свої відмінності, проте можна виокремити типові неврологічні порушення, що спричинені інсультом.

Слабкість м’язів або параліч половини тіла (обличчя, рука, нога)

  • Один з найчастіших проявів інсульту.
  • Вчасно розпочаті і достатні за обсягом (не менше 2–3 годин на день) комплексні реабілітаційні заходи зазвичай допомагають відновити рухи кінцівок і здатність до пересування.
  • Масаж та електричні процедури, а тим більше лікарські засоби не сприяють відновленню рухів кінцівок після інсульту.

Порушення чутливості та/або сприйняття

  • Часто зустрічаються при інсульті.
  • Можуть бути простими (хворий не відчуває або погано відчуває дотики, тепло/холод, пасивні рухи на половині тіла) або складними (хворий не може усвідомити, що він бачить чи відчуває, не впізнає знайомі обличчя чи предмети).
  • Зазвичай не мають істотного впливу на стан пацієнта на початку хвороби, однак можуть стати істотною перешкодою на шляху відновлення функцій у подальшому.

Біль на паралізованій стороні тіла

  • Біль може бути спричинений ураженням головного чи спинного мозку або м’яких тканин кінцівок (наприклад, скутість м’язів чи розтягнення капсули плечового суглоба).
  • Лікування периферичного болю відбувається за участі реабілітолога.

Зорові порушення

  • Зорові порушення після інсульту переважно полягають у втраті частини полів зору одного чи обох очей або у порушенні співдружніх рухів очима, що спричиняє двоїння.
  • При двоїнні слід по черзі затуляти одне та інше око за допомогою спеціальних окулярів чи наліпки на око.

Афазія

  • Афазія – це порушення мовлення та/або розуміння мови інших людей, а також читання, писання та називання речей.
  • Мовлення – одна з найскладніших функцій мозку, тому її відновлення потребує тривалої роботи з логопедом.

Втома

  • Кожна людина, коли хворіє, відчуває швидку втому.
  • Пацієнту з інсультом дуже важко відновлювати втрачені внаслідок інсульту вміння та навички.

Порушення функції тазових органів

  • Зазвичай має форму нетримання сечі або калу, значно рідше – затримки сечі.
  • Закрепи частіше пов’язані з тривалим лежанням і зневодненням, ніж з інсультом як таким.
  • Слід якомога швидше позбавлятися сечового катетеру, щоб зменшити ризик сечових інфекцій.
  • Кваліфікований медичний персонал допоможе у догляді за пацієнтами з нетриманням сечі чи калу.

Порушення настрою та зміна характеру

  • Зустрічаються більше ніж у половини хворих і зазвичай мають вигляд депресії або тривожності. Важка депресія дуже погіршує самопочуття хворого та спричиняє небажання рухатись чи взагалі щось робити.
  • Для виявлення депресії чи тривожності використовують прості діагностичні шкали.
  • Досить часто також спостерігаються агресія, апатія (повна пасивність) та напади безпричинного плачу чи сміху (емоційна лабільність).

Порушення пам’яті, уваги чи мислення

  • Інсульт може спричинити порушення вищих функцій мозку, такі як погіршення пам’яті на останні події, неуважність, нездатність виконувати звичні дії (апраксія) або проблеми із послідовним виконанням завдань (скласти план дій, виконати ці дії і оцінити їх результат).
  • Ці наслідки інсульту, які називають когнітивними порушеннями, можуть мати істотний вплив на життя пацієнта навіть попри добре відновлення рухів та інших функцій.
  • У тяжких випадках вони спричиняють деменцію (недоумство).

Порушення свідомості

  • Свідомість (притомність) – це здатність людини реагувати на подразники і сприймати зовнішній світ.
  • Порушення свідомості, які поділяють на напівпритомність (значну сонливість) і непритомність (кому), є ознакою тяжкого ураження головного мозку, що загрожує життю хворого.
  • Усі пацієнти з порушеннями свідомості мають перебувати під пильним медичним спостереженням (моніторинг життєво важливих функцій).

Порушення ковтання

  • На початку захворювання порушення ковтання (дисфагія) спостерігаються приблизно у половини пацієнтів з інсультом і практично у всіх непритомних пацієнтів.
  • Якщо хворому з порушеннями ковтання давати щось пити чи їсти, це може потрапити у його дихальні шляхи і спричинити тяжкі ускладнення.
  • Ознакою порушень ковтання є те, що хворий часто похлинається та/або закашлюється.