За підтримки:

Инсультный центр

«Блаженство тіла полягає в здоров’ї,
а блаженство розуму – у знанні»   Фалєс

Ukraine Русский (Russian)

Транзиторна ішемічна атака

Транзиторна ішемічна атака (ТІА), яку називають також мікроінсультом або минущим порушенням мозкового кровоплину, за своїми проявами нагадує ішемічний інсульт, але ці прояви тривають не так довго, а минають протягом доби (зазвичай – в межах кількох годин або навіть хвилин). Хоча багато хто з нефахівців, та й навіть з лікарів, не вважають ТІА за серйозну загрозу, до неї слід ставитися з такою ж увагою та осторогою, як і до «справжнього» інсульту:
  • Виникнення транзиторної ішемічної атаки свідчить про наявність загрози подальшого виникнення інсульту: у людей, які перенесли ТІА, інсульт виникає набагато частіше, ніж у осіб, у яких порушень мозкового кровообігу ніколи не відзначалося;
  • Більше того, навіть найближчим часом після перенесеної ТІА, – наприклад, протягом однієї-двох діб після зворотного розвитку проявів порушення мозкового кровоплину, можливе стрімке погіршення стану хворого з розвитком тяжкого інсульту;
  • Порушення мозкового кровоплину, навіть тимчасове, може призводити до незворотного ушкодження невеликих ділянок головного мозку, яке протягом деякого часу може нічим себе не проявляти, але «накопичення» таких ушкоджень при подальших ТІА або інсультах може несприятливо впливати на функції мозку і навіть поступово призводити до розвитку серйозних порушень, таких як судинна деменція (тобто обумовлене ураженнями судин порушення пам’яті та здатності до мислення).

Тому навіть у випадках, коли типові для інсульту прояви найближчим часом зменшилися або зникли, хворому слід все ж таки звернутися за медичною допомогою, а лікар повинний поставитися до такого хворого з тією ж увагою, як і до хворого з інсультом, провести відповідне клінічне, інструментальне та лабораторне обстеження для визначення у нього факторів ризику, та для запобігання подальшого повторення ТІА або виникнення інсульту вжити тих же заходів, що вживаються після інсульту (вторинна профілактика). Характер та об'єм заходів вторинної профілактики має визначити лікар.