Ліки після інсульту

Лікування пацієнтів з інсультом зазвичай включає прийом ліків (один чи декілька лікарських засобів).

Важливо розуміти

  • Які ліки призначені?
  • Чому лікар призначив саме ці ліки?
  • Яким чином і як довго слід приймати призначені ліки?
  • Коли треба приймати ці ліки?
  • Що робити, якщо призначені ліки не були прийняті вчасно?
  • Чи можна приймати інші ліки разом з тими, що були призначені, у разі виявлення іншого захворювання?
  • Які побічні ефекти мають призначені ліки?
    Більшість побічних ефектів ліків зазвичай добре відомі і не погіршують стан здоров’я. Необхідно обов’язково знати про побічні ефекти призначених ліків, та повідомляти лікарю про підозри щодо побічних дій ліків, щоб уникнути ускладнень. Побічні дії ліків можуть виникнути внаслідок взаємодії з іншими лікарськими засобами та фітопрепаратами, а у деяких випадках – з певними продуктами харчування.

Ліки для боротьби з підвищеним артеріальним тиском (гіпертонією)

Антигіпертензивні засоби призначаються для боротьби з підвищеним артеріальним тиском. Антигіпертензивні засоби мають бути призначені всім хворим на інсульт до виписки з лікарні (винятком є хворі з низьким тиском, таким як 120 мм рт. ст. або менше). Протягом одного–трьох місяців від початку інсульту слід досягти стабільного рівня тиску у нормальних межах (нижче ніж 140/90 мм рт. ст.).

Ліки для розрідження крові

З метою уникнення повторного інсульту, всім пацієнтам з діагнозом “ішемічний інсульт” повинні бути призначені ліки, які розріджують кров. Є дві категорії ліків, що розріджують кров:

Антиагреганти

Антиагреганти (ацетилсаліцтлова кислота, клопідогрель, діпірідамол, та їх комбініції) – це лікарські засоби, які впливають на клітини крові – тромбоцити – та запобігають утворенню тромбів. З метою запобігання повторному ішемічному інсульту призначають антиагреганти в перші 24 години після виникнення інсульту, але тільки після того, як проведена комп’ютерна або магнітно-резонансна томографія та виключений крововилив у мозок.

Антикоагулянти

• Варфарин (таблетки) призначають з метою запобігання кардіоємболічному інсульту у хворих з фібріляцією передсердь.
Увага! У разі прийому варфарину слід регулярно визначати показник МНВ (міжнародне нормоване відношення) і підтримувати його у певних межах (зазвичай від 2,0 до 3,0). Для визначення МНВ необхідно здавати кров на аналіз до лабораторії. Якщо МНВ у необхідних межах, доза варфарину підібрана правильно. Якщо МНВ менше 2,0 або понад 3,0, дозу варфарину слід змінити.

Варфарин взаємодіє з багатьма лікарськими засобами та харчовими продуктами, тому при прийомі варфарину необхідно уважно ознайомитися з інструкцією для застосування як власне варфарину, так і будь яких інших лікарських засобів.

Нові (незалежні від вітаміну К, або прямі) таблетовані антикоагулянти (дабігатран, ривароксабан, апіксабан). Ці засоби швидше розпочинають діяти, не потребують контролю з використанням лабораторних аналізів крові і, головне, є більш безпечними, ніж варфарин (викликають менше кровотеч та інших ускладнень). Зважаючи на це, сучасні протоколи рекомендують надавати перевагу новим антикоагулянтам перед варфарином.

Гепарин або один із препаратів гепаринів низької молекулярної маси (ін’єкції) призначають протягом кількох перших тижнів для запобігання тромбозу глибоких вен ніг та тромбоемболії легеневої артерії у пацієнтів, які внаслідок тяжкості інсульту залишатимуться знерухомленими впродовж тривалого часу.

Увага! При прийомі антикоагулянтів та антиагрегантів пацієнту необхідно уникати падінь, травм, щоб зменшити ризик розвитку кровотечі.

Ліки для контролю рівня холестерину крові

Пацієнтам, котрі перенесли ішемічний інсульт, призначають ліки для боротьби з атеросклерозом (зазвичай статини).

Якщо хворий приймав статини до виникнення ішемічного інсульту, лікування слід продовжити (як тільки знову є змога приймати таблетки через рот або через зонд).

Якщо ж раніше хворий статини не приймав, їх необхідно призначити протягом другого тижня від початку хвороби, незалежно від рівня холестерину.

Статини мають бути призначені до виписки з лікарні всім хворим з ішемічним інсультом, які не мають протипоказань.

Як приймати ліки, якщо у пацієнта порушене ковтання?

Якщо у пацієнта є порушення ковтання, ліки можуть бути призначені через шлунковий зонд або у вигляді ін’єкцій. Коли у хворого відновлюється самостійне ковтання, необхідно продовжити приймати призначені лікарем ліки звичайним способом (через рот).

Побічні дії ліків

Ті чи інші побічні дії є в будь яких ліків, але у сучасних якісних ліків вони зазвичай мінімальні, тому хворий добре переносить лікування. Засоби для профілактики виникнення повторного інсульту приймаються тривало (в більшості випадків протягом усього життя). Попри те, що сучасні ліки не спричиняють ушкодження печінки чи інших органів навіть при тривалому прийомі, варто двічі на рік здавати аналізи крові, щоб переконатися у безпечності лікування.

Увага! Припиняти чи відміняти призначене лікування без відповідної поради лікаря-спеціаліста дуже небезпечно, оскільки це може призводити до швидкого збільшення ризику інсульту або інфаркту міокарду.

При появі побічних дій або сумнівів у необхідності подальшого прийому призначених ліків, слід обговорити це питання зі спеціалістом (судинним неврологом, кардіологом).

Як не забувати про регулярний прийом ліків

Наступні поради допоможуть не забувати приймати ліки:

  • Доцільно записати назви і дози призначених ліків розбірливим почерком у блокнот та покласти його на видному місці. Це позбавить необхідності їх запам’ятовувати та зменшіть можливість помилок при прийомі ліків.
  • Щоденний прийом ліків в один і той самий час згодом переростає у звичку.
  • Про час прийому ліків може нагадувати спеціально встановлений будильник (наприклад, у мобільному телефоні).
  • Доцільно розкладати ліки на наступний день або на кілька днів напередодні. Для цього можна використовувати спеціальні контейнери для пігулок. Такі контейнери можна придбати в аптеці
  • Варто мати запас ліків на 1 місяць, щоб уникнути перерви в лікуванні, яка може бути небезпечною.