Типи інсульту

Ішемічний інсульт – пов’язаний із закупоркою мозкової артерії.
Геморагічний інсульт – пов’язаний із розривом мозкової артерії (крововилив)

Підтипи інсультів, що спричинені закупоркою артерії (ішемічні інсульти)

• Атеросклероз. Перші жирові відкладення у стінках наших артерій з’являються у віці близько 10 років. З часом ці жирові маси збільшуються, утворюючи так звані бляшки і “забиваючи” судини (це дещо нагадує “заростання” каналізаційних труб відкладеннями омилених жирів та мулу). Це явище отримало назву атеросклероз. Чим товстішими стають відкладення, тим меншим стає просвіт артерії, що забезпечує плин крові до певної ділянки мозку. Атеросклероз прискорюють такі фактори ризику: паління, підвищений кров’яний тиск (артеріальна гіпертонія), споживання великої кількості тваринних жирів, надмірна вага та малорухомий спосіб життя, цукровий діабет (особливо – при неналежному контролі рівня глюкози в крові). Про активність атеросклерозу і підвищений ризик ускладнень свідчить високий рівень холестерину у сироватці крові.

• Атеротромбоз. Атеросклеротична бляшка може пошкодитися та розірватися, і на місці ушкодження зсідається кров, утворюючи “корок” (тромб), що здатний повністю чи частково закрити артерію для кровотоку. Крім того, потік крові може відірвати частину тромбу, що утворився на поверхні бляшки, і понести його далі, доки він не перекриє просвіт дрібнішої судини, що знаходиться в головному мозку. 

• Кардіогенна емболія. У частині випадків (наприклад, при одному з варіантів серцевої аритмії – фібріляції передсердь) тромб утворюється в серці і вже звідти потрапляє у мозок, що призводить до ішемічного інсульту.

Підтипи інсультів внаслідок крововиливу (геморагічні інсульти)

Провідною причиною геморагічних інсультів є високий кров’яний тиск, значно рідше вони пов’язані з розривом патологічних артерій чи вен (наприклад, аневризми – випинання ділянки артерії, де її стінка тонша і недостатньо міцна), підвищеною ламкістю судин чи лікуванням (вживання засобів для розрідження крові). Розрив судини нагадує вибух, який може мати більшу чи меншу руйнівну силу. У випадках “потужного вибуху” виникає великий крововилив (об’ємом понад 50–60 мл), який спричиняє значне підвищення тиску всередині черепа і несе безпосередню загрозу життю хворого. Хворому з внутрішньочерепним крововиливом необхідна консультація лікаря􏰀 нейрохірурга, оскільки в частині випадків буває необхідна операція.

  • Внутрішньомозковий крововилив – тип інсульту, пов’язаний з розривом мозкової судини і крововиливом у тканину мозку.
  • Субарахноїдальний крововилив – розрив судини, що знаходиться на поверхні мозку, призводить до крововиливу між оболонками мозку та черепом чи у шлуночки головного мозку (внутрішньошлуночковий крововилив).

У деяких людей наявні анатомічні передумови для розриву судин головного мозку:

  • Аневризма – вроджене витончення стінок мозкових судин.
  • Артеріо􏰀венозна мальформація (АВМ) – вроджене недорозвинення стінок мозкових судин, підвищена звивистість.

Наявність цих передумов, у поєднанні з впливом додаткових чинників – зокрема, підвишенням артеріального тиску, може призводити до розриву судини.

У більшості випадків безпосередньою причиною інсульту є кров’яний згусток чи крововилив. У деяких осіб протіканню крові по артерії може перешкождати пухлина, інфекційне ушкодження, чи набряк головного мозку.